Пам'ять про Богдана Лепкого

21 липня 1941 р. помер Богда́н Ле́пкий (Богдан Теодор Нестор Лепкий), український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Йому належать твори: «Видиш, брате мій», «Заспів», «Мазепа», «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «Набік життя журбо дрібна», «Цвіт щастя», «Крутіж». Б. Лепкий – автор поетичних збірок («Стрічи», «Листки падуть»,  «Осінь», «Книжка горя», «На чужині», «З глибин душі», «Над рікою»,  «Поезіє, розрадо одинока», «Для ідеї», «З-над моря», «Тим, що полягли», «Доля», «Вибір віршів», «Сльота», «Під ялинку»), збірок оповідань («З села», «З життя», «Щаслива година», «Оповідання», «На послуханнє до Відня», «У глухім куті», «Нова збірка», «В горах», «Кара та інші оповідання», «Кидаю слова», «Оля», «От так собі»), науково-популярних нарисів («Донька і мати, або Не протився науці!», «Чекає нас велика річ»), повістей («Сотниківна», «Зірка», «Вадим», «Веселка над пустирем», «Крутіж», «Під тихий вечір» «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «Над Десною», «Бої»), книг для дітей («Під ялинку», «Про діда, бабу і качечку кривеньку», «Про дідову Марусю і про бабину Галюсю», «Про лиху мачуху, сирітку Катрусю, чорну кицьку, дванадцять розбійників і про князенка з казки», «Три казки», «Казка про Ксеню і дванадцять місяців»), п'єси «За хлібом», драматичного прологу «На Тарасовій могилі» та ін.