День великомученика Прокопія

21 липня 2016 р. – День великомученика Прокопія. При народженні батьки (батько Христофор – християнин, мати Феодосія – поганка) дали йому ймення Неаній. Феодосія виховала сина язичником, навчила поклонятися ідолам. У юнацькому віці віддала його на військову службу до римського імператора Діоклітіана. Імператору хлопець сподобався, тому залишив його в царських палатах. Згодом зробив його воєводою і відправив з військом у єгипетське місто Олександрію, аби переслідувати й мучити християн. Проте Неаній сказав: «Царю, я чув про тих людей, вони шанують якогось Сина Божого, названого Христом, непохитні у вірі, швидше помруть, ніж покинуть Христа і нізащо не поклоняться нашим богам. Тому я думаю, що ми не зможемо навернути їх до нашої віри». На що цар відповів: «Якщо Він – Бог, то чому не врятувався від рук євреїв? А якщо Він Собі не міг допомогти, то як може допомогти комусь іншому?» Після цього Неаній вирушив переслідувати християн. У сирійському місті Апамеї стався землетрус, засяяла блискавка, прогримів гучний грім – усі воїни померли. А воєвода почув з неба голос Ісуса Христа, пояснив, що перетерпів муки добровільно, аби визволити грішників із рук диявола, воскресити померлих. Так Неаній став обраним Господом, замовив у ювеліра золотий хрест. Тепер він воював не проти християн, а проти варварів і перемагав їх силою Христовою, підкорюючи їхні країни. Коли ж Неаній побив усіх ідолів материних, та поскаржилася імператору. Той наказав жорстокому Юсту катувати невірного, якщо не повернеться до рідної віри. Прийнявши катування (пронизування тіла залізними кігтями), молився: «Боже, укріпи мене, раба Твого, на осоромлення ворога і на славу пресвятого імені Твого!» Уночі у в’язницю з’явилися два ангели, а згодом Ісус Христос, який зцілив його та охрестив  Прокопієм. Коли вранці люди побачили білосніжне тіло мученика,  то викрикували: «Бог Ненаній, допоможи й нам!» У храмі Прокопій промовив: «Нечестиві ідоли, бійтеся Бога і сили хреста: ідіть з місць ваших і розлийтеся як вода». Ідоли роздробилися й перетворився на воду. Це чудо всіх дуже здивувало: «Християнський Боже, допоможи і нам». Нажаханий правитель наказав повернути в'язня до темниці. 2 загони воїнів прийняли християнство, за що були позбавлені голів. Навіть мати Прокопія заявила, що вона раба Христова. За це була ув’язнена. На черговому суді правитель знову наказав катувати святого Прокопія, але, побачивши своє безсилля, із соромом і сумом пішов додому, а згодом захворів і помер. Коли Прокопій був у темниці, до нього приносили хворих, яких він оздоровлював і виганяв бісів. Після смерті Юста новим правителем став Флавіан  – ще жорстокіший язичник. Дізнавшись про святого Прокопія, він наказав негайно відсікти тому голову. Але як тільки підняв меч свій, помер. Ще 6 днів святий сидів у темниці. Потім знову було судилище. Святому завдавали все нових і тяжчих ран, які натирали сіллю й оцтом; 2 години тримали руку  у вогні. Потім святого мали кинути у піч, але при вході туди Прокопій вчинив на собі знак хреста – і вогонь вийшов з печі, спалив катів його. Сам святий відчував лише прохолоду. Правитель видав указ відсікти святому голову. Коли його привели на місце страти, він попросив можливості помолитись і, ставши обличчям на Схід, підніс руки до неба, молився за місто, за людей бідних, сиріт, удів, аби Господь усіх їх охороняв. Коли Прокопій завершив молитву, то почув голос з неба, який обіцяв виконати всі прохання. Тоді святий з радістю поклав голову свою під меч. Благочестиві християни поховали його тіло, славлячи Отця, Сина і Святого Духа.

http://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/5546-21-lipnja-svjatogo-velikomuchenika-prokopija.html