ПРОБИ ПЕРА
Понад хмар, до слави, ти у вись злети.
Знай, що твої діти мислять веселково,
Хресний шлях Сізіфа прагнуть ввесь пройти.
Блакитно-жовтий успіх мчить до нас в
гостину,
Він несе державі всі лаври світові.
Ніхто нас не зламає, бо любим Україну,
І будем жити в мирі в найближчім майбутті.
2016 р.
2016 р.
***
Нехай ліцей огорне вашу щиру душу,
Розкриє серце й впустить лиш любов.
Любов до знань, людей крізь терни й стужу,
Мов джерело весняне, породить мрію знов.
Нехай знання, віднайдені в ліцеї,
Розіб’ють мур, Олімп вам принесуть.
Вона вже жде, не можете без неї…
І квіти мрії обов’язково зацвітуть!!!
2014 р.
***
Моя душа блукає в
тьмі,
Шукає вихід – не
знаходить.
Скрізь стогін, крик, ненависть, біль…
Тягнусь до сонця –
піднятись не виходить.
Напівжива душа в
окропі зла страждає,
Немає тут ні пульта, ні дверей.
О Боже милий,
врятувать благаю
Цю пташку зранену, позбавлену
очей.
Та скільки ж я
боротимусь в пітьмі
Насилля позбавля
мене життя.
Мій янгол щирий!
Покажи мені
Дорогу в щастя:
туди без вороття.
До волі й спокою я
лечу зорею.
Пекельні сльози вже
не проковтну!
Я буду жити вічно,
окрилена сім’єю!
Туди, де є
насильство, уже не поверну.
2017
***
Любов моя! Незвіданна, незнана!
Хто ти, Афродито, завжди така жадана?
Ти срібний звук струмка чи діамант натхнення?
Ти сонячне тепло чи ейфорії жменя?
Звучить кохання у гаю, мов голос мого серця,
Співає пісню солов’ю, допоки воно б’ється.
«Ти мій навіки! Я – твоя! - Сльозу пускає. –
Така солодка гра моя, немов кришталь сіяє».
2011 р.
2011 р.
***
Закон життя – радіти і страждати
В двобої Id та Ego повсякчас.
Все темне, зле повинні ми лишати,
Щоб мить піднесення прийшло до
нас.
Чисельник „6” вже скоро нас
покине,
Всі чорні смуги року підуть в
небуття.
З-за обрію натхненно „сімка”
ось-ось лине,
А все старе в провалля піде – в
забуття.
Нехай цей рік новий загравою
заграє,
New еру хай
започаткує на Землі,
Прозріння, щастя, долю Бог най
посилає
(землян вже не покине у біді).
Бажаю вам, творці майбутнього
нового,
Пройти свій шлях із вогником в
очах,
А ті, лихі, прихильники старого,
Вже хай не зрушать гнів, розпусту
у серцях.
Гризіть же той граніт, не
стишуючи кроку,
Любов безмежну, пристрасну
плекайте у душі,
Артерії гуманності хай не
втрачають соку,
Хай щастя, радість, успіх не
знатиме межі!
2006 р.
ЖИТТЄСТВЕРДЖУЮЧА ВІДЕОПОЕЗІЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар