13.08.16

Валентина Стадніченко «Код успіху»

Спішить, спішить, спішить секундна стрілка,
Немов дитя пустотливо-бешкетне,
Немов спритненька і грайлива білка,
Що має серденько бентежне.

Хвилина повагом відлічує хвилини,
Спокійно й чітко робить крок у вічність.
І все ж вона так заздрить, що години
Несуть в собі одвічну гідність.

Отак життя своє і люди проживають:
Одні спішать, розмінюються на монети
І, не відчувши радості буття, вмирають,
Їх не хвилюють ні падіння, ані злети.

А інші, пізнавши ритми світові,
Ідуть до мрії крок за кроком.
Вони – вершителі, творці, богослужителі вони.
І кожен їхній крок – під Божим оком.

Отож лови душею пульс космічний
І в побуті щоденнім ти не суєтися.
Секунда – мить, хвилина – крок.
Так буде вічно.
Код успіху – годинний ритм. Всміхнися!
Живи! Радій! Твори! Учися!

Немає коментарів: