Пантолеон народився в
місті Нікомидії в сім’ї знатного язичника та
матері-християнки. Одного разу він побачив на
вулиці мертву дитину, укушеного єхидною, почав молитися Господу Ісусу Христу
про воскресіння померлого й умертвіння
отруйного гада, твердо вирішивши, що в разі виконання молитви стане
послідовником Христа і прийме Хрещення. Дитина ожила, а єхидна розлетілася на
шматки. Після цього він був охрещений Пантелеймоном
(всемилостивий)
і присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Коли не послухався наказу імператора
принести
жертву ідолам, був підданий
тортурам: великомученика
повісили на дереві і рвали залізними кігтями, обпалювали свічками, розтягували
на колесі, кидали в кипляче олово, ввергали в море з каменем на шиї, кидали на розтерзання диким звірам у цирку.
Але він залишався неушкодженим. Тоді Максиміан наказав відрубати Пантелеймону голову. Коли великомученик молився,
один із
воїнів вдарив його мечем, але меч став м’яким, як віск,
і не наніс ніякої рани. Тоді почувся голос із небес, що кликав його в Небесне Царство.
Коли Пантелеймону
відсікли голову, із рани потекло молоко, маслина, до якої
був прив’язаний святий, покрилася плодами.
Блаженний
Микола
народився в родині багатих і знатних батьків. Із
юності любив благочестя, ходив до храму,
любив молитву й
піст. В одному лахмітті в
люті морози він, ставши християнином, бігав по місту, терплячи побої, образи,
глузування. Микола вів непримиренну війну з іншим новгородським
блаженним, юродивим Феодором. Одного разу,
наздоганяючи свого супротивника, Микола пройшов по Волхову, як по суші, і кинув
у
Феодора качан капусти, через що і був прозваний Кочановим.
Немає коментарів:
Дописати коментар