13.08.16

Джозеф-Редьярд Кіплінґ «Синові»

Як вистоїш, коли всі проти тебе – 
Упали духом і тебе клянуть, 
Як всупереч усім ти віриш в себе,
 
А з їх зневіри також візьмеш суть;
 
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
 
Оббріханий – мовчати і пройти
 
Під поглядом ненависті, притому
 
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять в мрійництво не впасти, 
І думать не творити думки культ, 
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя, 
Спримеш як дим і вітер на віку; 
Якщо стерпиш, як з правди твого слова 
Пройдисвіт ставить пастку на простих, 
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову 
Зумієш все почати і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному 
Поставить все на карту і програть, 
А потім все спочатку, і нікому 
Про втрати навіть слова не сказать; 
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили 
Служити ще, коли уже в тобі 
Усе згоріло, вигасло лишилась 
Одна лиш воля встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою 
І з Королем не втратиш простоти. 
Якщо усі рахуються з тобою  
На відстані, яку відміриш ти; 
Якщо ущерть наповниш біг хвилини 
Снагою дум, енергією дій, 
Тоді весь світ тобі належить, сину, 
І більше: ти Людина, сину мій.



Немає коментарів: