Ольга Шнуренко "Давайте жити дружно"

Зміїний яд – це ліки чи отрута? І чи примирить ворогів спокута? Коли змія собі на сонечку лежить, То краще не чіпати – вкусить вмить… За що не люблять люди гада-змія, Якщо про сумку з його шкіри мріють? «Ви вівці між вовками – так казав Ісус, А змій – це мудрість!» Намотай собі на вус… І щоб у злагоді та в мирі жити, Ви мусите всіх зміїв полюбити! І добре пам’ятайте, голуб - Святий Дух... Нехай брудні слова не ріжуть людям слух! Якщо ви Бога згадуєте всує, То мудрість вам, звичайно, не пасує… Не забувайте, що існує в світі Зло - У цьому плані нам усім не повезло… Чи буде змій усіх підряд кусати, Якщо на хвіст йому не наступати? Звільнитись треба від словесної війни І жити дружно, як сумирні голуби…

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505838