Шлях до самовдосконалення сучасного педагога

24.01.17

Сповідь Стільця (автори - Конончук Ірина, Лабута Олександра)

Привіт, друзі! Мене звуть Класний Стілець. Щодня на мені хтось сидить, звичайно, це неприємно, коли ти як у воду опущений. Коли в нашому класі яблуко розбрату, то я стаю предметом конфлікту. Хоч учні ходять по головам, мені все одно приємно бачити радість на їхніх обличчях. Бувають у нас такі моменти, коли в аудиторії хоч мак сій. Це мій улюблений час, тому що поруч учні і вони не тривожать мене. Коли на мені сидить учень і він не боїться виходити до дошки, то я аж носа деру і мені приємно бачити його відвагу, відповідальність, рішучість. Я звик бачити лише їхні спини, але коли вони залишають аудиторію, мені стає сумно, наче камінь на душі.

Отже, любі ліцеїсти, бажаю вам завжди бути на сьомому небі від щастя, не опускати рук. І пам'ятайте, що всі ми разом велика і дружня сім'я. Поважайте один одного!

P.S. Не ображайте стільців!

Сповідь Мобільного телефона (автори - Карпенко Анна, Кантур Аліна)

Добрий день, любі друзі! Мене звуть Телефон. Щодня я шаленію від утоми і не чую ні кнопок, ні батареї. На мене часто випускає пар мій хазяїн, безжально тицяючи пальцями. Але в моєму житті є плюси: завжди зі своїм господарем не розлий вода. Я знаю всі його таємниці, що сховані за сімома замками (одним словом – пінкод). Але буває таке, що деякі бездушні люди (уважні вчителі) розлучають нас лише через прогулянку Інтернетом або через те, що ми з моїми вірними друзями, навушниками, разом насолоджуємося роком. Та все ж моє життя, хоч я і проходжу сім кіл пекла щодня, – чудове.

Із великою повагою і шаною Телефон!

Завжди на зв’язку!

Сповідь Ганчірки (автор - Бутурлим Андрій)

Привіт! Мене звуть Ганчірка. Хотілося б з вами поділитися своїми переживаннями. Можливо, після сповіді на душі стане легше.

Не думайте, що неживі предмети нічого не бачать, не розуміють, не відчувають. Щодня доводиться спостерігати, як відповідаєте на уроці, корчите гримаси, ображаєте один одного чи кажете компліменти, зізнаєтеся в коханні, допомагаєте друзям. Я переживаю за кожну вашу погану оцінку й щаслива за «11»-ки й «12»-ки. Але ви не відповідаєте взаємністю: перете мене лише тоді, коли класний керівник або вчитель нагримає. Часто я лежу суха, помираючи від спраги й самотності. Усім байдуже. А як же мені важко витирати з дошки букви й цифри! Це справжнісіньке катування! Іще я не люблю, як недисципліновані учні кидаються мною, сприймаючи мої муки, як забаву.

Та в моєму існуванні також є і приємні моменти. Я щаслива, коли чергують відповідальні учні: десять разів на день приймаю ванну, у другій половині дня засмагаю на батареї. Тоді в мене пробуджується друге життя – я роблю вашу дошку чистою і блискучою.

Бачу, як педагоги хвалять вас за правильно виконане завдання, чистоту в класі. Особливо щаслива, коли відбуваються відкриті уроки, семінари. Тоді я працюю з надзвичайною старанністю й надихаю вас на пізнавальну активність. За це отримую банний день або ж моя душа переміщується в інше тіло – нову ганчірку.

Отже, поважайте все те, що вас оточує. Але не дозволяйте, щоб об вас витирали ноги і руки. Для цього є ганчірки.

23.01.17

Готуємося до ЗНО з укр. мови та літ.

http://zno.osvita.ua/ukrainian/all/780/
https://zno-ua.net/results/9661/
http://sdamzavas.net/1-11611.html

День народження Юрія Покальчука

24 січня 1941 р. народився український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України Ю́рій Володи́мирович Покальчу́к. Член літературного гурту «Пси святого Юра», організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», учасник мистецького об'єднання «Остання Барикада», автор творів: «Хто ти?», «І зараз, і завжди», «Кольорові мелодії», «Кава з Матагальпи», «Великий і малий», «Шабля і Стріла», «Химера», «Блакитне сонце», «Те, що на споді», «Двері в...», «Озерний вітер», «Інший бік місяця», «Інше небо», «Одісей, батько Ікара» та ін.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Покальчук_Юрій_Володимирович

22.01.17

23 січня згадуємо про Стендаля та С. Далі

23 січня 1783 р. народився французький письменник Стендаль (Анрі-Марі Бейль), автор романів «Червоне та чорне», «Пармський монастир», «Ламієль», «Люсьєн Левен», «Життя Наполеона».

23 січня 1989 р. помер каталонський художник, скульптор, гравер, письменник, один із найвидатніших сюрреалістів ХХ століття – Сальвадо́р Далі́ (Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доме́нек). Автор картин: «Пейзаж біля Фігераса», «Свято в Фігерасі», «Сад в Льяне», «Мрії нічних прогулянок», «Кубістичний автопортрет», «Мед солодший за кров», «Перші дні весни», «Постійність пам'яті» та ін. Також Сальвадор Далі винайшов спектральні окуляри-калейдоскоп, що змінюють реальне зображення; туфлі на ресорах, щоб насолоджуватися ходінням; грим, що приховує тіні; фотомаски для репортерів; пластикове крісло, що застигає у формі, відповідній до фігури людини, яка на нього сідає; сукні з різноманітними анатомічними накладками; накладні нігті з маленьким дзеркальцем у кожному з них; прозорий манекен, усередину якого наливають воду і запускають рибок; овосіпед (прозора куля із закріпленим усередині сидінням для однієї людини).