Шлях до самовдосконалення сучасного педагога

13.12.16

13 грудня святкують День пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство в Скіфії, дійшов аж до Києва, на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа».

https://www.youtube.com/watch?v=oiwv28impLs

У цей день гріх щось робити без поважної причини. Навіть заборонено займатися інтелектуальною працею, щоб не втратити розум.

Вечорниці відбувалися в хаті однієї із самотніх жінок. Дівчата випікали коржі, котрі мали назву «калити». Обрядовий хліб нагадував сонце, обов'язково круглий, у середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Потім із цією обрядовою стравою влаштовували різноманітні ігри та ворожіння. Печиво прив'язували якнайвище попід стелею, а потім хлопці та дівчата із зав'язаними очима мали дострибнути до нього й відкусити шматок.

У ніч на Андрія дівчата ворожили: знімали взуття з лівої ноги й міряли відстань від столу до порогу ( дівчина, яка перша це зробить, першою і вийде заміж); випікали балабухи (пампушки), клали на ослінчик, супроводжуючи ці дії магічними замовляннями (чий балабушок пес з'їдав першим, та дівчина мала першою вийти заміж; якщо не вийде, то ще рік дівуватиме).

Згодом парубки приходили до дівчат із подарунками. Дівчата перешкоджали їхньому приходові: перемотували мотузкою стежку, глузували, згодом запрошували за гостинний стіл. Горілку на молодіжних вечорницях, як правило, не вживали. Після вечері тривали комічні ігри та забави. Найпоширеніші були ігри «Калита», «Сповідь», «Пошта», «Каву солодити», «Рвати рожу» та ін. Наприкінці вечорниць дівчата ходили попід вікнами сусідів або родичів, калатали ложками й запитували: «Чи ви є всі?», на що чули відповідь: «Щоб повіддавалися всі!» Прийшовши на своє подвір'я, дівчата зрізали вишневу гілочку й ставили у воду: якщо до Різдва зацвіте, то дівчині щаслива доля на одруження. Парубки після вечорниць насміхалися з батьків майбутніх наречених: виносили на городи січкарні, знімали ворота чи хвіртки й несли на подвір'я, витягали на дах хати сани або воза.

Існує народна прикмета: як ще до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з'явився — холодною.

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_Андрія

12.12.16

Кросворд "Власне українська лексика" (автор - Олександра Лабута)

http://learningapps.org/display?v=pxfqyx5g216

День пам'яті про Павла Грабовського

29 листопада (12 грудня) 1902 р. помер Павло́ Арсе́нович Грабо́вський, український поет, лірик, публіцист, перекладач, яскравий представник української інтелігенції. У літературі створив привабливий образ ліричного героя — борця за утвердження справедливого суспільно-політичного ладу. Автор віршів: «Веснянки», «До НКС», «До Русі-України», «До дітей», «До матері», «До орла», «До сіячів», «До українців», «До школи», «Надія», «Пролісок», «Трудівниця», «Швачка», «Я не співець чудовної природи» та ін.

https://www.youtube.com/watch?v=SeWY5DGsTOY

11.12.16

Про обласний етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, унікальні музичні композиції Сестер Тельнюк на слова Т. Шевченка

Цьогоріч на обласному етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка учні переглянули унікальні музичні композиції Сестер Тельнюк (Лесі та Галини), українського вокального дуету, заслужених артисток України, авторів літературно-музичної композиції "Наш Шевченко: шлях до свободи". Після цього старшокласникам було запропоновано написати відгук на переглянуте відео (10 клас) та скласти інтерв'ю зі співачками (11 клас).

Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом,—

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою,—

Та й спать ляже, втомившися

Турбою такою.

https://www.youtube.com/watch?v=8xJmp6Z7Vqk

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

https://www.youtube.com/watch?v=ypDzdr-xMFw

План характеристики художнього персонажа

1. Місце персонажа в системі образів твору.
2. Соціальне й матеріальне становище.
3. Зовнішній вигляд.
4. Своєрідність світосприймання:

а) світобачення;

б) життєве кредо;

в) моральні принципи.
5. Характер, темперамент.

6. Здібності, захоплення.

7. Емоції та відчуття.
8.Мовлення.

9.Поведінка.

11. Взаємини із соціумом.

12. Наведення прикладів художніх персонажів зі схожим психотипом.
13. Авторське ставлення до персонажа.
14. Значення художнього образу у творі.

10.12.16

Вітаємо ніжинку Тетяну Винник з перемогою в конкурсі!

Сучасна письменниця Тетяна Винник, ніжинка, стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України». У номінації «Світ дитинства» її книга «Відлуння нашої хатки» визначена членами журі як найкраща.

09.12.16

Як ми вивчаємо новелу І. Франка "Сойчине крило"

Автор - Силенко Катерина

Автор - Шкрамко Катерина

Автор - Левчук Валерія

08.12.16

День народження Бориса Грінченка

27 листопада (9 грудня) 1863 р. народився український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч Борис Дмитрович Грінчéнко (Василь Чайченко, Л.Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник). Автор підручників «Рідне слово», «Українська граматика», чотиритомного тлумачного «Словаря української мови», близько 50 оповідань («Чудова дівчина», «Екзамен», «Без хліба», «Олеся», «Украла», «Дзвоник» та ін.), повістей («Сонячний промінь», «На розпутті», «Серед темної ночі», «Під тихими вербами» та ін.), збірок поезії («Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Під хмарним небом»), історичних драм («Серед бурі», «Степовий гість», «Ясні зорі»), «Етнографічних матеріалів, зібраних у Чернігівській і сусідніх з нею губерніях», збірок народної творчості «Пісні та думи», «Думи кобзарські», «Веселий оповідач» та ін.