11 серпня 1932 р. помер український письменник
і педагог Степа́н Васи́льович
Васи́льченко (Панасенко),
родом з Ічні, що на Чернігівщині.
фото
11.08.16
День народження Михайла Тернавського
11 серпня 1934 р. народився український поет і
перекладач,
член Спілки письменників України Михайло Якович
Тернавський. Автор збірок «Відтінки» (1967), «Сонячний годинник» (1976),
«За видноколом» (1986), «Колоро» (1987).
10.08.16
Упровадження в дію Національного репозитарію академічних тестів
У вересні 2016 р. Міністерство освіти і науки України планує
запустити тестову версію Національного
репозитарію академічних тестів. Створення репозитарію допоможе
автоматизувати процес виявлення академічного плагіату та забезпечить вищі
навчальні заклади технічними можливостями щодо академічної доброчесності та
виконання вимог Закону України «Про вищу освіту». До
Національного репозитарію академічних тестів увійдуть бази текстів дисертацій,
наукові статті, а згодом цей перелік розшириться студентськими роботами.
Більш детально дивися тут: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/08/09/doslidzhennya-27-ukrayinskix-universitetiv-mayut-kodeksi/
День народження Олександра Астаф'єва
10 серпня 1952 р. народився український поет,
критик, літературознавець, перекладач Олекса́ндр
Григо́рович Аста́ф'єв (Олесь Нічлава), член Національної спілки письменників
України, доктор
філологічних наук, професор
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Батько українського письменника Анатолія
Дністрового, чоловік науковця, публіциста і громадської діячки Марії Астаф'євої.
Працював завідувачем редакції видавництва «Каменяр» (1980–1981) у Львові,
кореспондентом газети «Зірка» (1981–1982), викладачем кафедри української
літератури Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя
(1986–2001). Автор поетичних збірок («Листвяний
дзвін», «Заручини», «Слова, народжені снігами», «Зблизька і на відстані»), літературознавчих розвідок, монографій («Нарис
життя і творчості Ігоря Качуровського», «Петро Одарченко. Штрихи до літературного
портрета», «Поети «Нью-Йоркської групи», «Стилізація», «Лірика української діаспори:
еволюція художніх систем», «Образ і знак.
Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі», «Художні системи українського зарубіжжя»), статей
на літературні теми в періодичній українській і зарубіжній пресі.
Пам'ять про Марка Вовчка
28 липня (10 серпня) 1907 р. померла українська письменниця, перекладачка Марко́
Вовчо́к (Марія Олександрівна Вілінська). Мати
публіциста Богдана Марковича, троюрідна сестра
російського літературного критика Д. Писарєва. Її називали українською Жорж Санд, вундеркіндом від літератури, чорною
вдовою, жінкою-загадкою, духовною дочкою Кобзаря. Родом із Орловської губернії,
але українську мову вивчила за 8 місяців. Мала надзвичайний вплив на чоловіків,
оскільки була комунікабельною, уміла слухати. Була знайома з
Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим, Іваном
Тургенєвим, Олександром Герценом, Жулем Верном. І чоловік - український фольклорист, етнограф Опанас Маркевич, ІІ - Михайло Лобач-Жученко.
Марко Вовчок
збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного
оповідання («Козачка», «Одарка», «Горпина», «Ледащиця», «Два сини»), баладного оповідання («Чари», «Максим
Гримач», «Данило Гурч»), соціальної
повісті («Інститутка»), психологічного
оповідання й повісті («Павло Чорнокрил», «Три долі»), соціальної казки («Дев'ять братів і десята сестриця Галя»), художнього нарису («Листи з Парижа»). Історичні повісті й оповідання для дітей
«Кармелюк», «Невільничка», «Маруся» ще за життя Марка Вовчка здобули широку
славу. Також
писала оповідання російською мовою:
«Надежда», «Маша», «Катерина», «Саша», «Купеческая дочка», «Игрушечка». У
творчості російською мовою виявила себе майстринею й великих прозових жанрів, авторкою проблемних романів і повістей:
«Червонный король», «Тюлевая баба», «Жили да были три сестры», «Глухой городок»,
«Живая душа», «Записки причетника», «Теплое гнездышко», «В глуши», «Отдых в
деревне» тощо.
Підписатися на:
Дописи (Atom)