Філія
Національної телекомпанії України «Хмельницька регіональна дирекція
«Поділля-центр» організовує І Обласний відкритий фестиваль мобільного кіно –
2016. Приймаються
відеоролики від будь-якої вікової категорії, тривалістю не більше трьох хвилин, призначені для перегляду будь-якої
глядацькою аудиторією (0 +), зняті або змонтовані на будь-якому мобільному
пристрої (смартфон, планшет, мобильний телефон, фотоапарат, action-камера). У
фестивалі
можуть брати участь громадяни України будь-якого віку, у
тому числі неповнолітні за згодою законного представника. Тематика
фестивалю вільна. Один автор може надіслати на конкурс будь-яку кількість
роликів. Дата зйомки фільму не обмежена, фільм може бути знятий до того, як був
оголошений фестиваль. Із
1 червня 2016 по 1 жовтня 2016 року потрібно
завантажити відеоролик
на сервер ex.ua, а посилання на ролик скинути на електронну
адресу оргкомітету – odtrkkm@gmail.com. Учасник
фестивалю, який надіслав ролик, гарантує дотримання авторських і суміжних прав
на музичні твори, що увійшли до складу ролика. У разі пред'явлення до
Організаторам претензій з боку третіх осіб, у
тому числі авторів, власників суміжних прав та акредитованих організацій в
сфері авторських і суміжних прав, він зобов'язаний
самостійно й
за свій рахунок дозволити розміщення в ній інформації. Учасник фестивалю, який
надіслав на конкурс ролик, дає згоду «Поділля-центр» і партнерам на показ
ролика, як в цілому, так і фрагментарно, в ефірі,
на сайті та в соціальних мережах. Кожен користувач, відвідувач
соціальних мереж та сайту зможе поставити будь-якій кількості роликів один бал.
З усіх робіт журі вибере певну кількість роликів, які увійдуть в шорт-лист
фестивалю. Визначення переможців відбудеться не пізніше двох тижнів після завершення
прийому заявок; нагородження
– не пізніше місячного терміну після офіційного оголошення переможців. Ураховуватиметься не лише кількість голосів, а й
оригінальність ідеї, нестандартність реалізації, художні прийоми, використані
автором; кожний
коментар під роликом дасть додатковий бал автору. Фіналісти фестивалю
будуть оголошені в прямому ефірі «Ранку на Поділлі», на офіційному
сайті та інформаційних випусках «Поділлі-центр»,
після чого буде оголошено голосування за головних переможців фестивалю. Фіналісти
нагороджуються грамотами та спеціальними
призами.
Презентація наукової та навчально-методичної роботи вчителя
Основні розділи
- Головна сторінка
- Про мене
- Мої досягнення
- Керівництво кафедрою вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін
- Робота з обдарованими старшокласниками
- Корисна інформація для старшокласників
- Гурткова робота
- Підготовка до ЗНО
- Підготовка до олімпіади
- Для членів МАН
- Науково-методична скарбничка
- Теоретичний матеріал з української мови
- Навчальна практика
- Відеоскарбничка
- Фотогалерея
- Психологічна сторінка
- Поетична сторінка
- Турбота про здоров'я
- Моя країна - Україна
- Моє хобі
- Відгуки учнів
фото
08.08.16
01.08.16
Пам'ять про Лесю Українку
1 серпня 1913 р. померла Леся Українка, письменниця, поетеса, громадський діяч, «дочка Прометея», «геніальна дочка свого народу».
· Письменниця мала
подвійне прізвище (Лариса Косач-Квітка), тому що була заміжня за Климентієм Квіткою. Вони одружилися 1897 р. Хоча все життя Леся була закохана у хворого на сухоти
революціонера Сергія Мержинського, із яким познайомилися в Ялті,
на лікуванні. Він називав письменницю «Леся-Ларочка».
Сергій помер на руках у Лесі від туберкульозу легенів. Після цього Леся
Українка написала поему «Одержима».
· У родині Лесю Українку називали по-різному:
Лариса, Леся, Зея, Мишолося. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту
кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я
Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, із яким письменниця була дуже близька.
· Леся була досить освіченою дівчиною, вона могла розмовляти на кількох
іноземних мовах, а в 5 років навчилася грати на роялі.
· На Україні можливо знайти лише три справжні раритетні роялі, один із них належить Лесі
Українці. Цей роль знаходиться в Колодяжному музеї.
· Садиба Косачів у Колодяжному розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі.
У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та
чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала
найманих робітників. Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований
косачівський скарб. Під час Другої світової війни садибу Косачів зруйнували.
· У дев’ять років Лесю
скувала хвороба, а саме туберкульоз кісток. Їй доводилось лежати із загіпсованими руками й ногою місяцями.
· Її дядько Лев жив у
Нечимному (урочищі біля села Скулин у Ковельському районі). Там Леся була лише три дні
та дві ночі в 13-річному віці. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав
їх малій Лесі. Свої враження відтворила
в «Лісовій пісні».
· Леся працювала так натхненно, що в неї підвищувалася
температура.
· Дуже часто, пишучи вірші чи поеми, поетеса схоплювалася
від столика до фортепіано, сідала за
нього й починала імпровізацію.
· Увела в нашу мову такі слова як «напровесні» та
«промінь».
· На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся»
(2616 Lesya). Він знаходиться у головному поясі
астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається
приблизно з 580 000 астероїдів.
· У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке
іменують Лесиним ясеном. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого
першого вірша.
· На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки
живуть за межами України. Це Роберто Гааб (онук Лесиної сестри Оксани
Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (онука
Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).
31.07.16
Конкурс наукових проектів молодих учених
27 липня 2016 року під головуванням заступника Міністра освіти і науки
України Максима Стріхи відбулось засідання Експертної ради з відбору проектів
наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих
учених, які працюють (навчаються) у вищих навчальних закладах та наукових
установах, що належать до сфери управління Міністерства, за рахунок коштів
загального фонду державного бюджету. Конкурс проектів був оголошений 1 червня
2016 року. За його результатами будуть відібрані проекти, що фінансуватимуться
за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. За час оголошення
конкурсу Міністерство отримало 440 проектів від 82 навчальних закладів та
наукових установ. На засіданнях 11-ти
секцій експертами розглянуто проекти з енергоменеджменту у сфері
енергозбереження, науково-технічні розробки з матеріалознавства, нові
технології агропромислового комплексу – з екологічної і продовольчої безпеки.
Вищими навчальними закладами та науковими установами також були представлені
більше 50 проектів з виховання, адаптації людей, які зазнали наслідків воєнних
дій, розширення світогляду, виховання моральної громадянської позиції. Представлені
й проекти у сфері медицини - наукові розробки медичного обладнання,
фармацевтики, профілактика захворювань, здоровий спосіб життя. 10 серпня
відбудеться засідання Конкурсної комісії, яка проаналізує роботу Експертної
ради та визначить проекти рекомендовані до виконання. За правилами конкурсного
відбору проектів строк виконання наукових робіт і розробок не повинен
перевищувати двох років. Керівником проекту має бути кандидат наук віком до 35 років; докторант або доктор наук
віком до 40 років, який працює (навчається) у вищому навчальному закладі,
науковій установі на момент подання проекту на Конкурс. До складу виконавців
проекту можуть входити студенти, аспіранти, наукові та науково-педагогічні
працівники та інші дослідники, вік яких на момент подання проекту не перевищує
35 років.
Лілія Гриневич про статус учителя, потребу у творчих кадрах
«Сьогодні у нас йде вихолощення кадрів в освіті. Маю на увазі кадрів, захоплених своєю професією. Молоді люди, для яких професія вчителя природовідповідна, які мають до цього талант і бажання вчителювати, дуже часто не приходять у професію, оскільки вони розуміють наскільки вони потім будуть обмежені в ресурсах. Якщо ми дивимося на пріоритети, які собі вписують діти з хорошим результатом ЗНО під час вступної кампанії, то педагогіка у них десь наприкінці списку, як запасний майданчик. У нас немає притоку молодих цікавих кадрів в учительську професію. Таким чином, професія старіє, і ті, хто є кращими, хто зберігся і на великому ентузіазмі й любові досі вчителює, стають все старшими і старшими».
«Час від часу, на 1 вересня, на день учителя і наприкінці навчального року чиновники починають говорити про те, що вчитель дуже важливий в суспільстві, цитувати Франка і решта фраз з формальної «оди вчителю». Але ця «ода» в лапках. Тому що ці слова ніяк не підтверджується зростанням зарплати вчителя та підвищенням його соціального становища. Сьогодні у вчителя драматично низька зарплата і ми, незважаючи на дуже скрутну соціально-економічну ситуацію в країні, усе ж плануємо хоча б трохи у бюджеті 2017 підвищити тарифний розряд вчителя у тарифній сітці».
«Час від часу, на 1 вересня, на день учителя і наприкінці навчального року чиновники починають говорити про те, що вчитель дуже важливий в суспільстві, цитувати Франка і решта фраз з формальної «оди вчителю». Але ця «ода» в лапках. Тому що ці слова ніяк не підтверджується зростанням зарплати вчителя та підвищенням його соціального становища. Сьогодні у вчителя драматично низька зарплата і ми, незважаючи на дуже скрутну соціально-економічну ситуацію в країні, усе ж плануємо хоча б трохи у бюджеті 2017 підвищити тарифний розряд вчителя у тарифній сітці».
«Разом із тим в Україні є вчителі, які світяться і дійсно вміють дарувати радість пізнання дітям. Саме тому моє завдання, яке я бачу перед собою як перед міністром освіти і науки, зробити так, щоб ця радість пізнання була доступна кожній дитині в Україні і щоб вона не залежала тільки від того, що вдалося потрапити в кращу школу. Звичайно, це складний проект. Зважаючи що ми маємо 17,5 тисяч шкіл у яких працює близько 500 тис. вчителів, то проект на десятиліття, для здійснення якого потрібно ще й домовленість між політичними силами про наступність і безперервність реформи в освіті».
http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/07/29/brak-molodix,-vmotivovanix-i-talanovitix/
Пам'ять про Антуана де Сента-Екзюпері
31 липня 1944 р.
помер французький письменник, авіатор, граф Антуа́н
де Сент-Екзюпері́. Йому належать твори: «Авіатор», «Південний поштовий», «Нічний
політ», «Планета людей», «Переліт в
Аррас», «Маленький принц», «Лист до заручника», «Цитадель», «Листи юності», «Записники», «Листи до матері», «Військові
записки», «Манон, танцівниця», «Листи до
невідомого».
"Маленький принц"
Пам’ять про святих мучеників Якинта та Єміліяна
31 липня вшановується
пам’ять
святих мучеників – Якинта та Єміліяна. Святий Якинт у
юності був прислужником при дворі імператора Траяна. Дізнавшись про його християнинське
віросповідування, погани мучили, а згодом заморили голодом у в’язниці. Святий
Еміліян був рабом градоначальника й таємним християнином. Постраждав за Христа
під час царювання імператора Юліана Відступника, який наказав усіх християн стратити.
Еміліян проник у язичницьке капище, розбив молотком статуї ідолів, перекинув
вівтарі й світильники, вийшовши ніким не поміченим. Коли звинуватили ні в чому
невинного селянина, який Еміліан сказав, що сам зруйнував капище. Його довго били, а
потім засудили на спалення. Проте в багатті святий Еміліан не постраждав, але полум'я обпалило багато язичників, що стояли
навколо. Коли вогонь догорів, він ліг на догораюче вугілля та з молитвою помер.
30.07.16
День народження Віри Агеєвої
30 липня
1958 р. у
Бахмачі
народилася
Ві́ра
Па́влівна Аге́єва, український
літературознавець, літературний критик, доктор філологічних наук, професор
Національного університету «Києво-Могилянська академія», одна з найактивніших представниць
ґендерної школи в українському літературознавстві, інтерпретаторка ґендерних
аспектів української культури.
Пам'ять про Миколу Мозгового
30
липня 2010 р. помер український
естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України, кандидат
мистецтвознавства, професор Мико́ла
Петро́вич Мозгови́й. Очолював Український мистецький фонд імені В. Івасюка;
був засновником і головою журі міжнародного телевізійного фестивалю «Пісня
буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка
(м. Чернівці), фестивалю «Море друзів» (м. Ялта); директором та художнім
керівником Українського державного театру пісні; завідувачем кафедрою теорії та
методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету
ім. М. П. Драгоманова; генеральним директором-художнім керівником Національного
палацу мистецтв «Україна». Микола Мозговий – автор пісень на слова українських
поетів: «Зачаруй нас, любов» (сл. В. Герасимова), «Минає день, минає ніч» (сл.
Ю. Рибчинського), «На щастя, на долю» (сл. М. Ткача), «Серце скрипки» (сл. В.
Герасимова), «Тополиний край» (сл. В. Крищенка). Також він виконував пісні на
власні слова: «Край, мій рідний край», «Моя перша любов», «Спомин», «Горянка», «Вперше»,
«Ти пригадай».
"Не можу розлюбити"
"Украйно моя!"
"Грай, музико моя!"
Підписатися на:
Дописи (Atom)