Вступний іспит з української літератури

Критерії оцінювання 

Зміст завдань відповідає чинній програмі з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання виконуються протягом 60 хвилин.

Вступнику надається бланк із завданнями та проштамповані аркуші паперу.

Вступні випробування складаються з трьох частин.

Перша частина – завдання 1–16 – тести з вибором однієї правильної відповіді. Кожне завдання містить чотири варіанти відповідей, із яких тільки один правильний. Вступник повинен вибрати його та зазначити в проштампованому аркуші паперу. Кожне завдання оцінюється в 1 б. Максимальна кількість балів – 16.

 Друга частина – завдання 17–20 – тести на встановлення відповідності. Кожне з чотирьох завдань містить по чотири пари відповідностей. Вступник повинен встановити відповідності між елементами лівої та правої колонок, зазначивши правильні варіанти відповідей. Кожне завдання оцінюється в 4 б. (кожна правильно визначена логічна пара – 1 б.). Максимальна кількість балів – 16.

Третя частина – завдання 21-24 відкритої форми з короткою відповіддю. Вступник повинен дати відповідь у вигляді слова, словосполучення чи речення. Кожне завдання оцінюється в 1 б. При оцінюванні завдань орфографічні та пунктуаційні помилки не враховуються. Максимальна кількість балів – 4.

Загальна кількість балів – 36.

 Таблиця переведення набраних на вступних випробуваннях балів у 12-бальну шкалу оцінювання якості знань вступників

Кількість набраних балів	Оцінка за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів
1–3	1
4–6	2
7–9	3
10–12	4
13–15	5
16–18	6
19–21	7
22–24	8
25–27	9
28–30	10
31–33	11
34–36	12

Вступний іспит з української мови

Критерії оцінювання  

Формою проведення вступних випробувань з української мови є диктант.

Час виконання – 45 хв.

Обсяг диктанту становить 160-170 слів. Кожен вступник отримує бланк із надрукованим диктантом, у якому пропущені орфограми й пунктограми. Під час переписування диктанту вступник має розкрити дужки, вставити пропущені літери, поставити відповідні розділові знаки.

Диктант оцінюється за такими критеріями:

- Орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково.

- Повторювані орфографічні помилки (в одному й тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, або в однокореневих словах) вважаються одною помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило, але в різних словах) вважаються кількома помилками.

- Розрізняють грубі та негрубі помилки; до негрубих помилок відносять: винятки з усіх правил; написання великої літери в складних власних назвах; правопис  прислівників, утворених від іменників із прийменниками; заміна одного співвідносного розділового знака іншим; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушення їх послідовності; заміна українських букв російськими; у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…); під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі помилки вважаються однією грубою.

- П’ять виправлень прирівнюються до 1 помилки.

Нормативи оцінювання диктанту подані в табл. 1:

Таблиця 1

Нормативи оцінювання диктанту

Бали	Кількість помилок
1	15 і більше
2	13-14
3	11-12
4	9-10
5	7-8
6	5-6
7	4
8	3
9	1+ 1 (негруба)
10	1
11	1 (негруба)
12	-

Максимальна кількість балів – 12.

Приклад диктанту

Міжнародний день промислового дизайну

  29 червня 2016 р. святкують Міжнародний день промислового дизайну. 

Дизайн одягу – цілеспрямований процес і результат проектування та виготовлення одягу, основна мета якого є формування гармонійного предметного середовища, що найбільш точно задовольняє матеріальні, духовні потреби особистості. Теоретичні основи дизайну одягу  заклали Н. Безчастнова, Н. Воронова, А. Грашина, А. Лаврентьєва, Ю. Назарова, В. Сидоренко, В. Тасалова та ін. Значну роль у художньому  проектуванні, конструюванні одягу відграли дослідження В. Баженова, Є. Коблякової, Т. Козлової, В. Красильникової, Ф. Пармона, В. Полянички, Н. Рахманова, М. Сухарєва та ін.

Моделювання одягу є одним із найважливіших декоративно-прикладних видів мистецтва, спрямоване на формування зовнішнього вигляду людини. Основне завдання художника-дизайнера – створити художній образ одягу. Процес його конструювання відбувається в два етапи: виникнення образної ідеї, що втілюється у вигляді форм, ліній, кольору, фактури тканини; створення цілісного художнього образу особистості клієнта й одягу.

Еклектизм сучасної моди дозволяє поєднувати непоєднуване. Сучасні дизайнери розумієть яскраве образне мислення як принципово новий спосіб проектування одягу. При цьому художник-дизайнер повинен чітко розуміти, для кого призначена дана колекція та які потреби вона повинна задовольняти. У процесі  проектування одягу необхідно враховувати такі принципи: єдність колекції, єдність стильового рішення, композиційна побудова одягу.

Міхієнко Ю. В.  Дизайн шкільної форми старшокласників: [практикум] / Ю. В. Міхієнко; за заг. ред. Т. І. Бутурлим. – Ніжин : Видавництво ФОП Лук’яненко В. В., ТПК «Орхідея», 2016. – 50 с.

Посилання: https://drive.google.com/file/d/0B_0PzmvDEzquUEMyV2xsY0ZzazQ/view?usp=sharing

Сучасні пісні про Україну

Автор відеоколажу - Т.І.Бутурлим

Використані відеоуривки українських пісень: «Мати» (слова А. Цуканова, музика І. Цуканової, виконавець – І. Цуканова); «Бачення з небес» (слова А. Кривути, виконавці – О. Киричук, К. Плай, А. Кривута, Л. Ваврин, Н. Мирна, О. Корнєєва, В. Поліщук та ін.); «Мир без війни» (музика – К. Комар, виконавці – збірний хор «Діти Землі»); «Моя Україна» (слова М. Бойко, музика М. Свидюка, виконавці – М. Шпак та ансамбль МВС України); «Моя Україна» (музика Ю. Рибчинського, виконавець – Н. Бучинська); «Ми за Мир!» (слова М. Білівської, О. Первової, С. Кримовської, музика О. Первової, виконавці – колектив «Співограй»). 

https://drive.google.com/open?id=0B_0PzmvDEzquLXZMa1FtdTR6MG8

105 р. від дня смерті А. Тесленка

15 (28) червня 1911 р. помер український письменник (прозаїк) Архи́п Юхи́мович Тесле́нко, автор повісті «Страчене життя» та оповідань «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр», «Немає матусі», «Поганяй до ями!», «Що б з мене було», «На чужині», «В тюрмі»,  «Любов до ближнього», «У схимника».

Процюк про А. Тесленка https://yandex.ua/video/search?filmId=MaiP-eVvUXI&text=

Програма молодіжного обміну

СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ та ФУНДАЦІЯ СПРИЯННЯ ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ ТА КУЛЬТУРІ ім. НІКОЛАЯ РЕЯ (Польща) оголошують конкурс на участь у програмі молодіжного обміну «Краків: осягнення міста». У ньому можуть узяти участь учні 16-18 р. Для цього потрібно до 20 липня 2016 року надіслати на електронну адресу psytoday@ukr.net («Участь у Програмі «Краків: осягнення міста») мотиваційний лист, а також фото/відео/літ. твір/арт-твір.

   Переможці Конкурсу отримують грант на суму 1200 злотих для участі в програмі, зможуть 18-26 вересня 2016 року пройти комплексний навчальний курс (один – на вибір) від кращих університетів та фахівців м. Краків за одним із напрямів: ФОТОГРАФІЯ, КІНО,  ЛІТЕРАТУРА, ХУДОЖНЄ МИСТЕЦТВО.

Інформація (участь, заявки, організаційна допомога, консультації) за тел.: (044) 360-86-22, (044) 257-20-21, (094) 925-56-22.

День Конституції України

28 червня 1996 року о 9.18 год. на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання був ухвалений основний закон держави - Конституція України. "За» проголосували 315 народних депутатів. Конституція України складається з преамбули (ВР України ухвалює її) та 15 розділів.  У Конституції України передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу ВР України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності д-ви, то Конституція України взагалі не може бути змінена (ст. 157). Та все ж вона змінювалася 6 разів (2004, 2010, 2011, 2013, 2014, 2016).

Більш детально дивися тут: https://uk.wikipedia.org/wiki

Урочисте засдання у Верховній Раді до Дня Конституції України 

https://www.youtube.com/watch?v=yISeqIJBbN8

Я — українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я — українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, —

Синів і дочок, гідних України.

Я — українець. Хочу право мати

Завжди усе, що думаю, казати,

На незалежну та міцну державу,

На все, що гарантовано по праву.

Я — українець. І моє це право

Любити землю горду й величаву,

Та дух свободи набирати в груди.

Я — українець. Був ним, є, і буду!

                                          А. Литвин

День рибальства та Чорна рада в Ніжині

27 червня в усьому світі відзначають День рибальства. Свято засновано 1985 р. рішенням Міжнародної конференції з регулювання і розвитку рибальства. У цей день у багатьох країнах проводяться змагання з рибної ловлі, різні навчальні семінари.

   27 червня 1663 р. у Ніжині відбулася козацька рада (Чорна рада), на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького. Відтворив цю визначну історичну подію Пантелеймон Куліш у І україномовному історичному романі «Чо́рна ра́да» (1857).

Фільм "Чорна рада"

(за мотивами однойменного роману П. Куліша)

                                Режисер - Микола Засєєв-Руденко

https://www.youtube.com/watch?v=Bo2AXywvhs0

26 червня

26 червня 2016 р. в Україні святкують День молоді, установлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій», Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599". Також цього дня в усьому світі відзначають Міжнародний день у підтримку жертв катувань, Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним оборотом.

https://www.youtube.com/watch?v=_IxtNmmsXZE

День народження Віталія Русанівського

25 червня 1931 р. народився  Віталій Русанівський, український науковець, мовознавець, доктор філологічних наук, академік НАН України.  український науковець, філолог. Працював заступником директора, директором, радником дирекції Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні; завідувачем відділів культури мови, теорії та історії української мови, української мови, західно- та південнослов'янських мов; академіком-секретарем Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України; був головою Українського комітету славістів, членом Міжнародного комітету славістів, керівником наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності»;  головою Міжнародної асоціації україністів; головного редактора журналу «Мовознавство»; головою редакційних колегій українського правопису; укладачем та відповідальним редактором словників різних типів (н-д, «Словника української мови» в 11 томах). В. Русанівський – автор праць:

·  «Структура українського дієслова» (1971);

·  «Дієслово — рух, дія, образ» (1977);

· «Слов'янські міжмовні зв'язки і формування функціональних стилів української літературної мови XVI — початку XVIII ст.» (1978);

·   «Мова. Людина. Суспільство» (1977);

·    «Життя слова» (1978, у співавторстві);

·   «Походження і розвиток східнослов'янських мов» (1980);

·   «Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов» (1985);

·   «Украинская грамматика» (1986, у співавторстві);

·   «Структура лексичної і граматичної семантики» (1988);

·   «Філософські питання мовознавства» (1972);

·   «Життя слова» (у співавторстві, 1978);

·   «Науково-технічний прогрес і мова» (1978);

·   «Історія української мови» (т. 1 — 4, у співавторстві, 1978 —1985);

·   «Українська мова» (у співавторстві, 1978, 1979, 1981, 1990, 1991, 1992);

·   «Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов» (1985);

·   «Украинская грамматика» (у співавторстві, 1986);

·   «Граматика чеської мови» (1992);

·  «Граматика чеської мови» (науковий керівник авторських колективів і автор (1992);

·  «Граматика української мови. Морфологія» (1993);

·   «Культура українського народу» (1994);

·   «Українська мова» (співголова редакційної колегії та один з авторів енциклопедії; 2000, 2004);

·   «Українське мовознавство у західних і південних слов'ян» (у співавторстві, 2005).