Сьогодні мій сайт святкує ювілей - 15 000 переглядів!!!
фото
14.08.16
День народження Андрія Бондаря
14 серпня 1974 р. народився український поет, публіцист, перекладач, член Асоціації українських письменників, лауреат премії видавництва «Смолоскип» Андрі́й Володими́рович Бо́ндар. Головний редактор газети Асоціації українських письменників (АУП) «Література плюс» (1998–2000), заступник головного редактора журналу «Єва» (2001–2002), редактор літературної сторінки в газетах «Дзеркало тижня», «Газета по-українськи», «Газети по-українськи». А. Бондар - автор поетичних збірок: «Весіння єресь», "Істина і мед», «MASKUL'T» (у співавторстві), «Примітивні форми власності», «100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки». Метафоризм, образність інтелектуальної поезії митця спонукає читача до глибокої аналітичної роботи з текстом.
Медовий спас, або Маковій
Цього дня святкується також день семи
Святих Мучеників
Макавеїв: Авіма,
Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, – які
в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога й
були за це жорстоко покарані.
14 серпня цього дня в
церквах святять воду, квіти й мак. Букет, який несуть
для освячення до церкви, називають «маковійчиком» або «маковійкою». У має бути
7 голівок маку, а також різні квіти й трави: чорнобривці, жоржини, айстри,
гвоздики, барвінок, волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин,
деревій, будяк-пристрітник тощо. Кожна квітка в букеті має своє призначення:
м'ята оберігає сім'ю від усякої напасті, додає здоров'я, ласкавці сприяють
злагоді в родині, сонях дарує ласкаву й милосердя. Освяченим маком потрібно обсипати дім, щоб захистити його від зла. «Маковійчик» кладуть за образи та
зберігають до весни.
13.08.16
Надія Красоткіна «Щастя жити»
Яке велике щастя — просто жити,
Стрічати радо кожен день новий.
Любити світ і всіх людей любити
Та відчувати вітерець легкий
І чарівну красу навколо себе,
І чути сум і радість у піснях.
Летіти в мріях у високе небо,
Немов казковий легкокрилий птах.
Яке це щастя — сонце зустрічати!
Любити й дивуватись кожну мить.
Красу землі всім серцем відчувати,
Яка навколо радісно бринить.
Яке велике щастя — просто жити...
Джозеф-Редьярд Кіплінґ «Синові»
Як вистоїш, коли всі проти тебе –
Упали духом і тебе клянуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як
зможеш мріять – в
мрійництво не впасти,
І думать – не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Спримеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати – і звести;
І думать – не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Спримеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати – і звести;
Якщо
ти зможеш в прориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім – все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш воля – встоять в боротьбі;
Поставить все на карту і програть,
А потім – все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш воля – встоять в боротьбі;
Як
зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою –
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти – Людина, сину мій.
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою –
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти – Людина, сину мій.
Володимир Мелех «Доля...»
На перехресті світових доріг
Спинилась доля, мов відчула втому...
Весь час нестримно підкоряла світ ,
Та щось незриме кликало додому.
І як не опиралась відчуттям –
Долала з легкістю наступну перешкоду ,
Черпала все найкраще від життя ,
Та щось гірчило кожну насолоду...
Щось обпікало холодом в душі,
Відлунювало беззмістовним ехо...
І лиш у снах духмяні спориші
Зринали ніжно – дихалося легко .
Дитинство снилось: мамине тепло,
Усмішка тата і найперші кроки...
Яким же щирим все тоді було!...
Чому ж тепер такі нудні уроки?
О, де ж згубився цей прекрасний світ –
Серед висот, престижності і злетів.?
Всміхнулась доля, новий жде політ:
Додому курс – до щастя без секретів.
Катрін Поль "Мрія"
Мріє в житті кожна людина:
Чи то вже дорослий, чи то ще дитина.
В мрію свою вірить й плекає,
Та чи здійсниться, вона ще не знає.
Пройде певний час – і мрія здійсниться,
Попередній на зміну, й інша насниться.
І так все життя непомітно проходить,
Доля наша очей з нас не зводить.
Просимо долю, благаємо, плачем
Ніяк свого щастя в житті не настачим.
Не зупинимось вчасно, не скажемо досить,
Душа вибагливо ще більше просить.
Якщо ти живеш, то й мрія з тобою,
З нею в житті йдеш твердою ходою.
То ж мріймо, скільки душа наша просить,
Вона нам в майбутньому щастя приносить.
Валентина Стадніченко «Код успіху»
Спішить, спішить, спішить секундна стрілка,
Немов дитя пустотливо-бешкетне,
Немов спритненька і грайлива білка,
Що має серденько бентежне.
Хвилина повагом відлічує хвилини,
Спокійно й чітко робить крок у вічність.
І все ж вона так заздрить, що години
Несуть в собі одвічну гідність.
Отак життя своє і люди проживають:
Одні спішать, розмінюються на монети
І, не відчувши радості буття, вмирають,
Їх не хвилюють ні падіння, ані злети.
А інші, пізнавши ритми світові,
Ідуть до мрії крок за кроком.
Вони – вершителі, творці, богослужителі вони.
І кожен їхній крок – під Божим оком.
Отож лови душею пульс космічний
І в побуті щоденнім ти не суєтися.
Секунда – мить, хвилина – крок.
Так буде вічно.
Код успіху – годинний ритм. Всміхнися!
Живи! Радій! Твори! Учися!
Підписатися на:
Дописи (Atom)