Ліна Костенко "Лейтмотив щастя"

Мені страшно признатися: я щаслива.

Минають роки, а ти мені люб.

Шаліє любові тропічна злива –

землі і неба шалений шлюб.

Вколисана в ніч, тобою омита,

хитає мене серед білого дня.

Ковшами самотності сплачене мито

за всі незнання і за всі навмання.

Нещасть моїх золоті обжинки.

Душа моя, аж тепер сп’янись.

Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.

Я не скажу: «Хвилино, спинись!»

Хвилино, будь!

Лише не хвилиною,

а цілим життям – хвилюй і тривож!

Аж поки мене понесуть із калиною

туди… ну звідки… Тоді вже що ж…

Любомир Василенко "Рeцeпт щастя"

(тiстo)

Прoсiйтe свoї думки - вiдсiйтe з ниx пeчалi,

Дoдайтe пoцiлунки. Прoдoвжуємo далi:

Двi лoжки сoку «втixи» дoлийтe в «пoзитивнe»,

Збийтe туди три смixи: xай щастя будe сильним!

Душeвнoгo  спoкoю i стiльки ж грам надiї!

I щeдрoю рукoю дoсиптe свoї мрiї...

Пiвпачки спoдiвання, щoби булo пуxкeнькe,

I такoж три бажання дo усьoгo дoкиньтe!

Пiвсклянки бoжeвiлля - всe  дoбрe замiсити,

Дeсь у тeплi чи бiля... на трoxи залишити...

 (начинка)

Двi радoстi вeликi пoрiзати на скибки,

Дрiбнi натxнeння дикi рoзтeрти гeть на дрiбки.

Дoдати у начинку eсeнцiю дoстатку,

Як з’їсться, xoч частинку, щoб залишалась згадка...

(рoбoта iз щастям)

Рoзкoчуємo щастя, начинку завeртаєм

I градусiв пiд двiстi усe цe запiкаєм...

Дeсь на xвилин зo тридцять, алe нiяк нe бiльшe!!!

Вважайтe i дивiться, бo щастя будe iншe!!!

(пoради)

Булo би нeпoганo пoдати йoгo тeплим,

Кoли xoлoдний ранoк i в сeрцi снiгoм сиплe...

Кoли душа палає - пoдайтe xoлoднeньким,

Вoнo властивiсть має зрoбити дeнь лeгeньким.

В дeнь, ввeчeрi, в oбiд...Рiзницi - нiякoї,

Вoнo смакує всiм - oкрeмo i з напoєм!

A oснoвна пoрада: щoб булo бiльш смачним,

Tрeба з усiма oдразу ж дiлитись щастям тим!

http://virchi.pp.net.ua/publ/22-1-0-820

Цитати, прислів'я про навчання та виховання

"Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі. «Він може!» - повинен нагадувати колектив. «Я можу!» - повинен повірити в себе учень (В.Шаталов).

Більш детально дивися тут: 

http://frazipism.blogspot.ru/2013/05/blog-post_18.html

http://vislovi.in.ua/prikazki-temi/12-navchannja.html

http://galsite.at.ua/publ/3-1-0-58

Крилаті вислови про педагога

Учитель готується до гарного уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашого фаху і технологія нашої праці (В. Сухомлинський).




Більш детально дивися тут: 
http://kvitochkaz.ucoz.ua/load/metodichna_skarbnicja/metodichna_skarbnicja/krilati_vislovi_pro_vchitelja/7-1-0-143

Підсумки ЗНО 2016 р.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, найбільше відмінників зосереджено в Києві (65 випускників, що спромоглися набрати 200 балів на ЗНО), на Львівщині (37) , Харківщині (16) та Дніпропетровщині (16). У Чернігівській області 200 балів змогли набрати лише десять випускників. Найкраще учні Чернігівщини знають математику (3 особи), українську мову (2), фізику (2), історію України – (1), французьку мову (1), німецьку мову (1). Середній показник явки абітурієнтів в Чернігівській області склав понад 90%, а в середньому по Україні – понад 87%.

Літературні головоломки

http://vse-razgadaem.ru/golovolomki-dlia-vzroslyh-i-detej-ugadaj-poslovicu/
http://zanimatika.narod.ru/Book9.htm

Згадуємо про М. Скорика та Г. Ю Цезаря

13 липня 1938 р. народився український композитор і музикознавець Скорик Мирослав Михайлович, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006–2010 роках, художній керівник Київської опери. Написав музику до фільмів: «Тіні забутих предків», «Як козаки куліш варили», «Жива вода». «За твою долю», «Гуси-лебеді летять», «Особисте життя», «Високий перевал», «Царівна», «Лис Микита» та ін.

13 липня 100 до н. е. народився Гай Юлій Цезар, давньоримський політичний, державний та військовий діяч. Він був не тільки полководцем, а й письменником, одним із найкращих римських прозаїків. Із його творів збереглися «Записки про Галльську війну» (про суспільний лад, побут та культуру кельтських і германських племен І століття до н. е.), «Записки про громадянську війну». Його перу також належать «Похвала Геркулесу», трагедія «Едіп», поема «Iter». Збірники промов і листів, памфлети Цезаря не збереглися.

https://www.youtube.com/watch?v=Js_53Lxw-p0

https://www.youtube.com/watch?v=fuNN7ezK4ZA

Патріотичні анімації

Сьогодні, 12 липня, 95 років від дня народження Олександра Савича Мельничука (1921–1997), українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента АН СРСР, академіка НАН України, засновника української школи етимологів. Із 1950 року працював в Інституті мовознавства НАН України. Академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України, голова Комітету наукової термінології при Президії НАН України, відповідальний редактор журналу «Мовознавство» (1987-1993). Член редколегії та один із авторів енциклопедії «Української мова» (2000, 2004). Автор праць із загального та індоєвропейського мовознавства, славістики, української та інших слов’янських мов: «Розвиток структури слов'янського речення» (1966), «Про роль мислення у формуванні структури мови» (1966), «Поняття системи і структури мови» (1970), «Про генезу індоєвропейського вокалізму» (1979), «Про мову Київського літопису XII століття» (1983).

День апостолів Петра і Павла

12 липня – День апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день, Свято Петра й Павла, День Петра й Павла), що символізує закінчення купальських святкувань «маківки літа» й літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані четвертим століттям. Наші предки напередодні цього свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. Також пекли мандрики –  коржики із пшеничного тіста, перевареної сироватки, сиру, яєць. За легендою, одного разу, коли апостоли Петра й Павла мандрували світом, зозуля вкрала одного «мандрика», і за це її Бог покарав: саме о цій порі вона перестає кувати.

До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло. Проводили обряд «копання Петра»: викопували в землі квадратну канаву, куди, сівши, можна було опустити ноги. Співали, улаштовувала ритуальні гойдалки в лісі чи гаю.

Молитви до святих  апостолів Петра й Павла

О, преславні апостоли Петре й Павле, що душі за Христа віддали й кров’ю вашою ниву Його удобрили! Почуйте чад ваших молитви й зітхання, серцем скорботним нині принесені. Бо беззаконнями затьмарені, і через те лихами, як хмарами, обкладені, єлея ж доброго життя не маємо зовсім і не можемо противитися вовкам хижим, які позбавити нас спадщини Божої нахабно намагаються. О сильні! Понесіть немочі наші, не віддаляйтеся духом від нас, щоб не позбавилися зовсім любові Божої, але міцним заступленням вашим нас захистіть, щоб помилував Господь усіх нас, молитов ваших ради, щоб знищив рукописання незміряних гріхів наших і щоб сподобив з усіма святими блаженного Царства й Шлюбу Агнця Свого, Йому ж честь і слава, і подяка, і поклоніння навіки-віків. Амінь.