12 липня – День
апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день, Свято Петра й Павла, День Петра й Павла), що
символізує
закінчення купальських святкувань «маківки літа» й літніх весіль, прощання з весною
та підготовку до сінокосу. Це свято
було встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані
четвертим століттям. Наші предки напередодні цього свята прибирали садибу, підбілювали та
підфарбовували хату, вішали чисті рушники. Також пекли мандрики – коржики
із пшеничного тіста, перевареної сироватки, сиру, яєць. За легендою, одного
разу, коли апостоли Петра й Павла мандрували світом, зозуля вкрала одного
«мандрика»,
і за це її Бог покарав: саме
о цій порі вона перестає кувати.
До свята
Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в
день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім
доспіло. Проводили
обряд «копання Петра»:
викопували в землі квадратну
канаву, куди,
сівши, можна було опустити ноги. Співали, улаштовувала
ритуальні гойдалки в
лісі чи гаю.
Молитви до святих апостолів Петра й Павла
О, преславні апостоли Петре й Павле, що душі за Христа віддали й кров’ю вашою ниву Його удобрили! Почуйте чад ваших молитви й зітхання, серцем скорботним нині принесені. Бо беззаконнями затьмарені, і через те лихами, як хмарами, обкладені, єлея ж доброго життя не маємо зовсім і не можемо противитися вовкам хижим, які позбавити нас спадщини Божої нахабно намагаються. О сильні! Понесіть немочі наші, не віддаляйтеся духом від нас, щоб не позбавилися зовсім любові Божої, але міцним заступленням вашим нас захистіть, щоб помилував Господь усіх нас, молитов ваших ради, щоб знищив рукописання незміряних гріхів наших і щоб сподобив з усіма святими блаженного Царства й Шлюбу Агнця Свого, Йому ж честь і слава, і подяка, і поклоніння навіки-віків. Амінь.