Шлях до самовдосконалення сучасного педагога

12.07.16

Сьогодні, 12 липня, 95 років від дня народження Олександра Савича Мельничука (1921–1997), українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента АН СРСР, академіка НАН України, засновника української школи етимологів. Із 1950 року працював в Інституті мовознавства НАН України. Академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України, голова Комітету наукової термінології при Президії НАН України, відповідальний редактор журналу «Мовознавство» (1987-1993). Член редколегії та один із авторів енциклопедії «Української мова» (2000, 2004). Автор праць із загального та індоєвропейського мовознавства, славістики, української та інших слов’янських мов: «Розвиток структури слов'янського речення» (1966), «Про роль мислення у формуванні структури мови» (1966), «Поняття системи і структури мови» (1970), «Про генезу індоєвропейського вокалізму» (1979), «Про мову Київського літопису XII століття» (1983).

День апостолів Петра і Павла

12 липня – День апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день, Свято Петра й Павла, День Петра й Павла), що символізує закінчення купальських святкувань «маківки літа» й літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані четвертим століттям. Наші предки напередодні цього свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. Також пекли мандрики – коржики із пшеничного тіста, перевареної сироватки, сиру, яєць. За легендою, одного разу, коли апостоли Петра й Павла мандрували світом, зозуля вкрала одного «мандрика», і за це її Бог покарав: саме о цій порі вона перестає кувати.

До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло. Проводили обряд «копання Петра»: викопували в землі квадратну канаву, куди, сівши, можна було опустити ноги. Співали, улаштовувала ритуальні гойдалки в лісі чи гаю.

Молитви до святих апостолів Петра й Павла

О, преславні апостоли Петре й Павле, що душі за Христа віддали й кров’ю вашою ниву Його удобрили! Почуйте чад ваших молитви й зітхання, серцем скорботним нині принесені. Бо беззаконнями затьмарені, і через те лихами, як хмарами, обкладені, єлея ж доброго життя не маємо зовсім і не можемо противитися вовкам хижим, які позбавити нас спадщини Божої нахабно намагаються. О сильні! Понесіть немочі наші, не віддаляйтеся духом від нас, щоб не позбавилися зовсім любові Божої, але міцним заступленням вашим нас захистіть, щоб помилував Господь усіх нас, молитов ваших ради, щоб знищив рукописання незміряних гріхів наших і щоб сподобив з усіма святими блаженного Царства й Шлюбу Агнця Свого, Йому ж честь і слава, і подяка, і поклоніння навіки-віків. Амінь.

11.07.16

Перехід вітчизняної системи освіти до європейських стандартів

Міністерство освіти та науки України скасувало освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста. Раніше отриманий диплом спеціаліста прирівняюється до диплома магістра; отримання кваліфікаційного рівня бакалавра означатиме здобуття повної вищої освіти; кандидати наук стануть докторами філософії. Таким чином, відтепер в Україні буде 5 освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук.

http://nezhatin.com.ua/?p=40190

Міжнародне визнання юної красуні Дар'ї Степанюк та ніжинського дизайнера Аліни Синяк

Із 22 по 29 червня 2016 року в Болгарії проходив міжнародний конкурс «Little Miss & Mister Planet – 2016», на якому Україну представляла Дар’я Степанюк. Дар’я достойно представила Україну, отримавши перемогу та гран-прі.На еко-дефіле красуня вийшла в сукні з колекції «Світе, ясен цвіт» клубу «АртМодельСтудія». Автор колекції – Аліна Синяк, вихованка гуртка «Фітодизайн» Ніжинського БДЮ та НММГО «Клуб «АртМодельСтудія».
http://nezhatin.com.ua/?p=40174

День народження Олега Гуцуляка

11 липня 1969 р. народився український письменник, культуролог, кандидат філософських наук, член АУП (1996) Оле́г Бори́сович Гуцуля́к. Голова Національної ради громадянської ініціативи «Східна Фаланга», провідний експерт Бюро етнополітичних досліджень Східного Бонапартиського Комітету, один із засновників міжнародної науково-просвітницької асоціації Центр Сходу і Заходу «МезоЄвразія», експерт-консультант Всеукраїнського об'єднання «Братство», автор роману «Адепт», збірок віршів («Нумізматика вирію», «Птахи та лілії», «Повстання скіфів», «Поет і Тіамат: вибране»), антологій («Початки», «Дев'ятдесятники», «Повернення деміургів», «Цех поетів», «Ткань и ландшафт», «Пароли и пробуждение»).

Всесвітній день шоколаду

Сьогодні, 11 липня 2016 р., відзначають Всесві́тній день шоколаду. У 600 році до н. е. стародавні майя та ацтеки стали культивувати какао-дерево й готувати з його плодів напій чоколатль (складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чілі та меду). Його вважали їжею богів, унаслідок чого плоди какао-дерева стали використовувати як гроші: за сотню бобів можна було купити раба. У Старому Світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років інший іспанський конкістадор, Ернан Кортес, подарував їх королю Карлу V. У супровідному листі мовилося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою, додає сил. Але іспанцям він не сподобався. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду додали цукру й подали шоколад гарячим. Напій сподобався королю. Пізніше шоколад став настільки популярним, що був обов'язковим ранковим напоєм іспанських аристократів. Тільки в другій половині XVII століття шоколад стали додавати у випічку – тістечка та рулети. Це відкрило новий етап в історії продукту - тепер його можна було не тільки пити, але й їсти. А ось перші предки шоколадних плиток з'явилися тільки в XIX столітті. Із тієї миті почався розквіт компаній, що виробляють кондитерські вироби з цього продукту. Започаткували День шоколаду французи в 1995 році.

Шоколад («їжа богів») містить речовини з групи флавонідів, які корисні для серця й судин. У чорному шоколаді міститься від 30 % до 75 % какао-бобів, у молочному – менше какао-бобів і більше цукру, ніж в чорному, білий – складається з какао-олії, сухого молока й цукру.

У шоколаді є різні елементи, які сприяють зняттю стресу й допомагають психологічно відновитися. З усіх видів шоколаду корисний саме гіркий, тому що він стимулює додатковий викид ендорфінів. Вони в свою чергу покращують настрій і тримають в тонусі весь організм людини. Шоколад бадьорить, тому що в какао-бобах є кофеїн, і з них виробляють цей продукт. У невеликих дозах кофеїн здатний підвищити фізичну і розумову працездатність організму. При цьому зменшується відчуття сонливості та втоми. А велика кількість глюкози в шоколаді буде основним джерелом енергії для людського організму. Споживання шоколаду покращує настрій: у какао-бобах є амінокислоти, триптофан, важливі для утворення серотоніну – «гормону щастя». Якщо кожен день їсти трохи чорного шоколаду, то старіння шкіри сповільниться. Крім того покращиться в шкірі й обмін речовин. На ці процеси впливають антиоксиданти, які містяться у великій кількості в цьому солодкому продукті. Чорний шоколад істотно знижує утворення і розвиток меланоми, одного з найбільш небезпечних ракових захворювань; знижує ризик появи цукрового діабету або ожиріння. Темний шоколад допоможе схуднути, оскільки зменшує бажання їсти солодке, жирне або солоне.

Проте з цим продуктом важливо не переборщити. Енергетична цінність білого шоколаду – 539 ккал (23,48 білків, 288,81 жирів, 236,16 вуглеводів), молочного – 554 ккал (39,2 білків, 312,3 жирів, 201,6 вуглеводів), чорного – 539 ккал (24.8 білків, 318,6 жирів, 192,8 вуглеводів). Тому необхідно їсти якісний темний шоколад, у складі якого не менше 70% какао, менше споживати білий та молочний.

https://www.youtube.com/watch?v=BmnQLbXFk-I

https://www.youtube.com/watch?v=vE3kFGNCPUE

50% випускників шкіл зможуть претендувати на місця за кошти бюджету

У 2016 році держзамовлення для вишів, що підпорядковуються Міністерству освіти і науки України, складатиме 245 тисяч осіб, серед них орієнтовно 217 тисяч – обсяг місць на денну форму навчання. Таким чином, держзамовлення в цьому році було збільшено на 12,3%., зокрема це стосується технічних та аграрних спеціальностей, а також вищих навчальних закладів, які знаходяться під керівництвом Міноборони та МОЗу. 50% випускників шкіл зможуть претендувати на місця за кошти бюджету. Обсяг прийoму держзaмoвлення нa підгoтoвку фaхівців зa oсвітньo-квaліфікaційним рівнем «Мoлoдший спеціaліст» визначений нa рівні 67,5 тис. oсіб, «Бaкaлaвр» – 90,7 тис., «Спеціaліст» – 42,9 тис., «Мaгістр» – 60 тис. Також прийнятий документ визначає обсяг держзамовлення на аспірантуру та докторантуру в 2016 році - 4,6 тис. та 493 бюджетних місць відпoвіднo. Нa нaвчaння зa рoбітничими спеціaльнoстями зa держзaмoвленням планується прийняти 11,6 тис. учнів. Відтепер кількість місць держзамовлення в університеті коригуватиметься залежно від його популярності в студентів з вищими балами ЗНО.

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/07/08/liliya-grinevich-blizko-50-vipusknikiv-v-2016-roczi-zmozhe-vctupiti-na-byudzhet/

09.07.16

День рибалки

10 липня 2016 р. українці святкують День рибалки. У СРСР це професійне свято офіційно було встановлено ще в 1968 році Указом Президії Верховної Ради від 1 листопада. Це сприяло підвищенню престижу професії рибалки, розвитку рибальства в усьому Радянському Союзі. В Україні, після розпаду СРСР, День рибалки був додатково закріплений Указом Президента України від 22 червня 1995 року за № 464/95. І досі його святкують в другу неділю липня. У День рибалки стало доброю традицією проводити різноманітні конкурси та змагання не тільки серед професійних рибальських бригад, а й серед простих любителів рибної ловлі.

https://www.youtube.com/watch?v=LixwQgJId9Y

Пам'ять про «українського Гомера ХХ століття»

9 липня 1987 р. помер «український Гомер ХХ століття», письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово» – Улас Самчук. Це автор повістей («Марія», «Кулак»), трилогій («Волинь», «Ост»), романів ("Марія", "Гори говорять", «Юність Василя Шеремети»), книг спогадів і репортажів («П'ять по дванадцятій», «На твердій землі», «На білому коні», «На коні вороному», «Плянета Ді-Пі» «Слідами піонерів»). Життєвий шлях У. Самчука дослідив Гаврило Чернихівський («Улас Самчук: сторінки біографії» (2005)). Ігор Фарина написав про митця повість «Пекуча чужина» (2005).